Тема безпілотників є дуже великою, тому часто в неї занурюються, так би мовити, з масштабом.
 

Випустити мільйон дронів, використати нейромережі для наведення, створити спеціалізовані на БпЛА підрозділи — це дійсно круто.
Але насправді чи не найбільш важливими є деталі — в прямому сенсі. І з ними, на жаль, не все так просто.

 

   У питанні деталей для безпілотників є кілька проблем, які неочевидні для необізнаної людини. Головна — це залежність українських виробників від іноземних компонентів, зокрема китайських. Мабуть, я не здивую: всі наші компанії використовують до 90% імпортних деталей. З одного боку, це нормально. Всі світові виробники тою чи іншою мірою беруть готові компоненти: від моторів до камер. І росіяни, до речі, не виключення. Наприклад, в Орланах стоять популярні модулі LoRa з далекобійним каналом зв’язку, який складно подавити РЕБ (про них я вже писав). Та ми й не могли б з нуля створити та почати масово випускати якісні дешеві деталі. Наприклад, в Україні є виробники плат на польотні контролери, але вони на 50% дорожче за аналоги… З іншого ж боку, Китай з восени обмежує експорт товарів подвійного призначення. А тому організувати великі поставки деталей для дронів все складніше.

 

   А ці обмеження КНР призводять і до другої проблеми з деталями — тими, які потрібні в ремонті дронів. І тут я напевно когось здивую: так, безпілотники відновлюють. Адже деякі з них використовуються не один раз. Ремонт БпЛА потрібен нашим захисникам регулярно. Замінити мотор, що згорів, перепаяти плату, що глючить, полагодити проміні, які пошкоджено при невдалій посадці, перепрошити трофейний безпілотник — задач чимало. Але обсяги поставок для оновлення техніки невеликі. А тому важче зацікавити постачальників йти на ризики санкцій з боку влади Китаю. Для прикладу: нещодавно наш сервісний центр отримав партію запчастин на 30 тисяч євро. Це запас на 2-3 місяці. Але якщо «міряти» цю суму дронами, вийде від 10 до 30 популярних DJI Mavic 3 (залежно від версії), які б розійшлися за кілька днів. Тобто це не ті обсяги, які спонукатимуть постачальників до співпраці.

 

   Але й це ще не все! Ремонт дронів сам по собі є проблемним у нашій країні — на рівні його організації. В більшості підрозділів немає людей, які б розумілися на відновленні такого оснащення. Тому військові просто відсилають поштою або самі, отримавши дозвіл від командування, везуть пошкоджену техніку до іншого міста і чекають декілька днів на повернення «здорового» дрона. Самі розумієте, що це не назвати адекватною системою. Адже постійні втрати часу через нестачу техніки та особового складу — це постійні втрати на полі бою.

 

Як бути? Як і у випадку з подоланням дефіциту кадрів, про який писав у минулій колонці, треба діяти комплексно. Ідей тут може бути багато, і ось лише кілька найбільш очевидних:

 

  • Організовувати централізовані та системні закупівлі великих партій компонентів. Вони можуть стосуватися як деталей для виробництва БпЛА, так і їх ремонту. В цьому випадку постачальники будуть значно охочіше видумувати хитрі схеми, які допоможуть уникати штрафів та розриву контрактів із виробниками.

 

  • Виділяти важливе у виробництві. З одного боку, у нас вже якісно виконують прості задачі — типу поляризації антен і нарізки рам для дронів. З іншого, нащо витрачатись на другорядне? У тих же FPV важливі лише деталі, які відповідають за час і дальність польоту та стійкість сигналу. А інше можна брати й дешеве.

 

  • Розвивати систему ремонту БпЛА на всіх рівнях. Починати варто з військових — у кожній частині чи підрозділі мають бути люди, які здатні провести базові роботи з відновлення техніки. Також можна створювати ремонтні бригади, які б постійно переміщувались уздовж фронту та ремонтували дрони майже на місці.

 

  • Впроваджувати державні системи підтримки виробників компонентів. Інвестиції в створення деталей для дронів мають бути достатніми та довготривалими — у вигляді бодай безпроцентних кредитів. Це дозволить вкладатися в R&D та нарощувати виробництво, що допоможе знизити ціни та підвищити якість.

 

   Я прекрасно розумію: це не настільки масштабно, як хотілося б. Але варто нагадати: у нас йде виснажлива війна ресурсів. А тому всі ми маємо дуже бережно та дбайливо відноситися вже до найменших дрібниць — зокрема й деталей.

 

Андрій Штепа, співзасновник компанії AirUnit

Оригінал статті опубліковано на "Mind.ua"