Якщо хтось ще не знає: ворожі дрони можна не лише збивати. Традиційні методи боротьби з БпЛА вимагають куль чи ракет і несуть ризик пошкодження уламками.
Безпечнішими та менш ресурсозатратними виглядають системи радіоелектронної розвідки та боротьби, або РЕР/РЕБ. Проте ці інструменти вимагають правильного ставлення до себе. Про що мова?
Інколи від людей, дуже далеких від теми радіоелектроніки, можна почути, що достатньо включити круту систему РЕР/РЕБ — і безпілотники навколо почнуть падати самі. Ну, або ж ви одразу перехопите управління ними і посадите в безпечному місці. Але це не так. РЕР/РЕБ є набагато складнішими в роботі. Оператору потрібно відшукати в ефірі сигнал саме дрона, яким він обмінюється з базою, ідентифікувати модель, аби залізти в канал передачі даних, а потім спробувати подавити зв’язок з базою та в ідеалі взяти контроль над БпЛА. Звичайно, є антидронові пушки, які «збивають» безпілотники при натисканні кнопки. Але це оснащення «прив’язано» до моделей (наприклад, проти DJI) та має малий радіус дії. Повноцінні ж комплекси РЕР/РЕБ є майже універсальними та в просунутих версіях, на кшталт німецької Aaronia X9, знаходять дрони за 50-70 км.
Та є проблема — з РЕР/РЕБ треба вміти працювати. Оператор має розуміти тонкощі радіофізики. За моїм досвідом, таких спеціалістів 20%. Вони не просто пройшли базові курси з управління системами РЕР/РЕБ, а йдуть далі: читають форуми, спілкуються зі службою підтримки, обмінюються досвідом. Я не кажу, що інші 80% не приносять користі. Але ці фахівці не використовують всі можливості обладнання. Через це вони діють за скриптами й не справляються з нестандартними ситуаціями. Звичайно, можна зв’язатися з крутим радіофізиком із сусідньої бригади і запитати, що то за незрозумілий радіосигнал. І той розкаже: зроби таку модуляцію, закинь такий протокол і подивись, що буде — і якщо це, то включай ось це. Тобто безпілотник може бути ідентифікований та посаджений, але ціною втрати часу та із використанням зайвих людських ресурсів.
Хтось скаже: нестандартні ситуації тому й нестандартні, що трапляються не так часто. Я не погоджуюсь із цим! Радіоелектронні розвідка та боротьба є дуже динамічними. Розробники бойових дронів постійно придумують нові протоколи передачі даних та захисту радіоканалу. Тож навіть найсучасніші комплекси РЕР/РЕБ можуть втратити актуальність. Звичайно, виробники цих систем теж не стоять на місці та шукають способи, як зламати ноу-хау «опонентів». А як тільки це вдається, автори безпілотників знов винаходять щось нове. Це нескінченна боротьба! І тому до операторів РЕР/РЕБ суворі вимоги. Вони повинні постійно розвиватися і відстежувати зміни індустрії. Коли ж у нашому навчальному центрі ми бачимо людину без мотивації, руки опускаються. За час, який витрачається на її навчання, можна 5-6 зацікавлених фахівців підготувати!
Саме тому в Україні потрібно змінювати ставлення до цієї теми на всіх рівнях: від волонтерів, які організовують збори на системи РЕР/РЕБ, до воєнних чиновників, які відповідають за закупки та навчання фахівців. Я б виокремив 3 головні напрямки:
- Модернізувати систему підготовки. Нам потрібний єдиний фаховий центр, де знали б проблематику галузі та навчали роботи з різними системами РЕР/РЕБ. А то зараз деякі постачальники обмежуються базовим курсом операторів та не надають консультацій після продажу. Нам же слід вийти на новий рівень. Такий центр давав би ґрунтовні знання та міцне підвищення кваліфікації фахівців.
- Залучати вмотивованих спеціалістів. Хто тільки не говорив це у темі мобілізації — але ж з операторами РЕР/РЕБ ситуація, як ви напевно зрозуміли, особлива. Потрібно відшукувати тих, хто захоплюється радіофізикою. І питання не тільки у грошах! За моїм досвідом, скільки людині не плати, якщо вона не зацікавлена в розвитку, зарплатня це не компенсує. Тому потрібні інші інструменти.
- Закуповувати краще обладнання. Найобізнаніші експерти мало зможуть, якщо працюватимуть із застарілими чи примітивними РЕР/РЕБ. На жаль, ціна крутого оснащення може сягати мільйонів. Тож треба шукати інвесторів та партнерів для закупівлі. А за можливості підтримувати й власних виробників — цікаві проєкти в Україні вже є. Хоча це питання, звичайно, більш віддаленої перспективи…
Скажу відверто: все це помітно складніше, ніж у випадку з виробництвом чи ремонтом дронів та навчанням операторів безпілотників. Але ж і для ефективного використання радіоелектронних розвідки та боротьби з БпЛА мало простого натискання кнопки.
Андрій Штепа, співзасновник компанії AirUnit
Оригінал статті опубліковано в "Українській правді"
