Я почну одразу з відповіді на запитання у заголовку.
Головною проблемою систем радіоелектронної розвідки й радіоелектронної боротьби є те, що вони — не чарівна паличка.
А тому ворожі дрони, проти яких направлені РЕР/РЕБ, не падають від натискання на магічну кнопку. Думка проста, але, на жаль, багато хто навіть в армії цього не розуміє. І з цим треба боротися.
Якщо не брати до уваги прості антидронові пушки, які збивають на невеликій відстані окремі моделі безпілотників, то системи РЕР/РЕБ — дійсно складне оснащення. Воно вимагає до себе відповідного ставлення. Оператор повинен глибоко розумітися на радіофізиці, в ідеалі — захоплюватися нею. Лише тоді він зможе коректно реагувати на будь-які, навіть нестандартні ситуації. Робота з РЕР/РЕБ є доволі регламентованою та великою. Треба моніторити радіоефір, знаходити потенційні цілі та ідентифікувати конкретні моделі БпЛА, аби зламати їх канал зв’язку з базою, а потім намагатися перехопити контроль над цими дронами. І якщо до вас летить давно знайомий дрон, ви на автоматі проведете ці операції та досягнете потрібної цілі. Проте ворог не стоїть на місці. Росіяни постійно вдосконалюють свою техніку. Це нормальна ситуація: я вже розповідав, що боротьба зв’язку та РЕР/РЕБ буде вічною.
Але не нормальною ситуацією є те, що не більше п’ятої частини операторів, за моїми спостереженнями, використовує всі можливості сучасних РЕР/РЕБ. Інші ж фахівці працюють лише за визначеними скриптами. Я не принижую роль останніх, їх робота у багатьох випадках теж важлива й корисна. Проте такі оператори не вміють та інколи навіть не хочуть навчатися нового і заглиблюватися в тему! Я писав в одній з колонок, що нам у цій війні критично важливо адаптуватися до змін. А коли ворог модифікує протоколи в дронах, для багатьох операторів через нестачу знань це стає проблемою. Вони бачать на екрані незнайомий сигнал, не знають, що робити, та просто кидають дані в чат із колегами з інших частин. Вони ж розберуться! Лише занурені в радіофізику фахівці здатні підступитися до незрозумілого сигналу в ефірі та згенерувати ідею, як все ж таки подавити це нове рішення.
Коли в нашому навчальному центрі ми бачимо незацікавлених хлопців, ентузіазм ділитися знаннями зникає. За допомогою побратимів вони можуть досягти результату, але це неефективне використання ресурсів. Тож слід змінити ситуацію. З одного боку, варто оновити систему підготовки операторів. Наприклад, можна створити єдиний центр, де знають різні РЕР/РЕБ та дають актуальні знання. З іншого боку, потрібно модернізувати підбор операторів. Нового не придумаю, про дефіцит кадрів в оборонці вже розмірковував. Потрібно шукати людей, які люблять свою тему, та пропонувати їм не лише гідну зарплатню. Власна мотивація розвиватися важливіше за гроші. Треба зацікавити людей можливістю працювати на крутому обладнанні та перспективою стати експертами світового рівня. І тоді в руках таких профі системи РЕР/РЕБ цілком може бути чарівною паличкою, від дії якої ворожі дрони значно рідше долітатимуть до українських окопів, міст і селищ.
Андрій Штепа, співзасновник компанії AirUnit
Оригінал статті опубліковано на "Lb.ua"
